Лікування парапроктиту

Парапроктит — проктологічне захворювання з утворенням абсцесів, нагноєнь в тканинах навколо прямої кишки (в жирових тканинах, що оточують пряму кишку). Це захворювання серйозне, ніякі народні засоби не допоможуть, необхідне лікування у хірурга-проктолога з високою кваліфікацією. 

Причина та фактори розвитку парапроктиту
Причиною утворення запалення є інфікування тканин. Інфекція спричиняє набряк та закупорку протоків, утворюється киста, а потім нагноєння та нориці.

Факторами, що сприяють потраплянню інфекції є:

• наявні непроліковані проктологічні захворювання (геморой, анальні тріщини);
• часті закрепи або діареї;
• цукровий діабет в стадії декомпенсації;
• часті переохолодження;
• недостатньо ретельна гігієна області заднього проходу.

Також факторами розвитку парапроктиту можуть бути травми прямої кишки (травматичне застосування секс-іграшок, від пошкодження наконечником клізми тощо).

Види паропроктиту

За локалізацією нагноєнь папроктит буває:

• підшкірний та підслизовий — найлегші форми захворювання;
• сіднично-ректальний — нагноєння та набряки поширені на м’язи;
• тазово-ректальний — найбільш складна форма, коли порожнина з гноєм частину малого тазу, загрожує сепсисом та летальними наслідками.

За формою парапроктит може бути гострий, хронічний або рецидивуючий. При останніх двох утворюються нориці прямої кишки. Будь-яка форма захворювання потребує хірургічного лікування, а у випадку гострого запалення лікування має бути негайним після діагностики і підтвердження діагнозу.

Симптоми парапроктиту

Підступність цього захворювання в тому, що симптоматично патологія хронічного перебігу подібна до ГРВІ, циститу, радикуліту та інших захворювань, а час втрачається. Саме тому рекомендуємо не нехтувати консультаціями у проктолога, в тому числі і для профілактики. 

Симптоми парапроктиту:

• Підвищення температури тіла від субфебрильної до лихоманки.
• Млявість, апатія.
• Головний біль.
• Біль в суглобах, попереку.
• Біль в промежині.
• Наростаючий біль в області заднього проходу, що підсилюється при дефекації.
• Почервоніння і припухання в області ануса.

Симптоматика різна залежно від локалізації абсцесу та ступеня розвитку захворювання.

Діагностика парапроктиту у проктолога

Найперше, лікар збирає анамнез — робить детальне опитування про скарги та питає про наявні проктологічні захворювання чи їх лікування в минулому. Далі лікар проводить огляд на кріслі (пальцевий огляд та аноскопію). Ці обстеження безболісні самі по собі, можу бути присутній больовий дискомфорт тільки від наявної патології. 

Для емоційного комфорту відвідувача у нас все продумано до деталей — вам запропонують одноразові проктологічні шорти, що закривають статеві органи, а для огляду ви лягаєте на спину в зручне крісло з підставками для ніг.

На основі проведеної діагностики виставляється остаточний або попередній діагноз. Для уточнення розміщення гнійних порожнин можливе скерування на УЗД органів малого тазу, ректосигмоскопію або КТ.

Лікування парапроктиту

Єдиний спосіб лікування парапроктиту — хірургічний. Не пролікований парапроктит дає багато тяжких наслідків: спайкові процеси, запалення сечового каналу, запалення тазової очеревини і навіть сепсис.

Операція проводиться під загальним наркозом. Хірург-проктолог розкриває порожнину з нагноєнням, видаляє гній та пошкоджені тканини, дренує, накладає шви.

Стандартний термін перебування в стаціонарі становить одну добу, однак може бути продовжений за призначенням лікаря.

Для пацієнта важливо розуміти, що для успішного лікування також важливим є строге дотримання рекомендацій лікаря на післяопераційний період (перев’язки, прийом ліків, уникнення навантажень, дієта).

Профілактика парапроктиту

Основною профілактикою цього захворювання є вчасне і повне лікування проктологічних захворювань. Адже саме при їх наявності, тобто вже травмованій слизистій,  найлегше відбувається інфікування та запалення. Також важливо уникати травматизації прямої кишки, а свій раціон харчування зробити максимально корисним та збалансованим для уникнення закрепів.