Графік роботи:
Пн-Пт: 08:30-20:00
Сб: 09:00-15:00

Лікування імпотенції

На імпотенцію впливає багато чинників, одним з яких є простатит, що взаємопов’язаний з еректильною дисфункцією.

Саме простата бере участь в дітородній функції чоловіка та займає основну роль в статевій функції.

Прояви хронічного простатиту:

- Болевий синдром в промежині, над лоном з іррадіацією в органи калитки

- Дизурія (болевий сечопуск, частий переривчастий)

- Психоемоційні розлади (депресія)

- Сексуальні розлади (прискорена еякуляція)

Ознаки хронічного простатиту з довгим перебігом порушуються метаболізмом гормону тестостерону, що може призводити до зниження ерекції, лібідо, оргазму.

Що потрібно знати про лікування імпотенції

Потрібно розрізняти два стани:

І стан – простатит, як причина сексуальних розладів. Лікування буде спрямоване прицільно на лікування хронічного простатиту, що покращить статеве життя.

ІІ стан – сексуальні розлади як причина хронічного простатиту: дизритмія, відсутність, неправильність статевого життя, застійні явища в простаті. В першу чергу лікувати потрібно еректильну дисфункцію, внаслідок чого ліквідується причина хронічного простатиту.

Еректильна фисфункція: причини та стадії патології

Еректильна дисфункція - вид сексуальних порушень у чоловіків, яка проявляється зниженням, або відсутністю ерекції статевого члена, під час сексуального збудження, що унеможливлює проведення повноцінного статевого акту.

Основні причини даної патології:

  1. Психологічні, в даному випадку еректильна дисфункція виникає внаслідок стресу, депресії, неврозу, втоми або боязні зазнати невдачі в ліжку. Проблеми у взаємини з партнеркою, а також часта зміна статевих партнерів можуть також призвести до порушення ерекції.
  2. Судинні, можуть бути вроджені або набуті.
  3. Вроджені проявляються з самого початку статевого життя, зумовлені дисфункцією венозної системи. Набуті, зустрічаються переважно у людей старшого віку, зумовлені ураженням артерій (як вікові атеросклерозні зміни, або після приймання деяких ліків, що застосовуються для лікування гіпертензії, гормональних порушень).
  4. Гормональні, можуть бути вроджені й набуті пов'язані з порушенням роботи залоз внутрішньої секреції, що забезпечують освіту тестостерону, чи інших статевих гормонів.
  5. Запальні процеси, переважно в сечостатевій системі (простатити, везикуліти та інші).
  6. Неврологічні захворювання, ураження периферичної чи центральної нервової системи.

Також досить велике значення має стиль життя (малорухомий, вживання алкоголю, наркотиків, куріння).

Еректильна дисфункція по важкості перебігу поділяється на 3 стадії, може починатись раптово, або поступово:

  • 1-ша стадія (легка) добре піддається лікуванню. Здебільшого виявляється в людей молодого віку, де чітко виражена психологічна складова еректильної дисфункції. Відсоток вилікуваних пацієнтів складає до 90%.
  • 2-га стадія (середньої важкості) відмічається незадовільний результат від прийняття ліків, є потреба в ін’єкційному введенні медичних середників в статевий член. Переважно хворіють пацієнти з такими супутніми захворюваннями, як цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, хронічний простатит, тощо. Ефективність лікування складає 30-70%
  • 3-тя стадія-важка. Всі методи медикаментозного лікування не ефективні, потребує хірургічного лікування-протезування статевого члена.

Діагностика та лікування еректильної дисфункції в Івано-Франківську

В клініці «Мед-Атлант» проводиться весь спектр діагностики по виявленню причини еректильної дисфункції:

  • анкетування за Міжнародним Індексом Еректильної Функції;
  • огляд пацієнта (особливе звернення уваги на загальний стан та стан чоловічих статевих органів);
  • загально-клінічні аналізи крові та сечі;
  • аналіз секрету передміхурової залози;
  • аналіз еякуляту;
  • біохімічний аналіз крові;
  • вазоактивний тест - тест із внутрішньо кавернозною ін'єкцією вазоактивних препаратів, (таких як: папаверин, фентоламін, простагландин Е), що викликають розширення кавернозних артерій і розслаблення гладкої мускулатури;
  • визначення статевих та гонадотропних гормонів (тестостерону, ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу);
  • біохімічні методи визначення метаболітів оксиду азоту у кавернозній та периферичній крові;
  • реофалографія в стані спокою та після фармакологічного навантаження;
  • артеріографія -визначення стану артеріальної системи статевого члена;
  • дослідження бульбокавернозного рефлексу, для визначення іннервації статевого члена;
  • ультразвукова діагностика внутрішніх органів;
  • доплерографія судин статевого члена;

Консультації суміжних спеціалістів: терапевта, ендокринолога, невролога.

Лікування проводиться лікарем-урологом з врахуванням причини виникнення захворювання, стадії, результатів огляду та обстеження, ускладнень, та супутніх патологічних станів. Використанням ліків, методик рекомендованих МОЗ України, Асоціацією урологів, андрологів України, та Європейською асоціацією сексуальної медицини.