Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48

Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23

Цукровий діабет і здорові ноги

  • Причини виникнення діабетичної стопи, прояви та наслідки.
  • Профілактика. Догляд за діабетичною стопою.

Термін «діабетична стопа» або «синдром діабетичної стопи» визначає усі патологічні процеси, пов’язані зі стопами ніг у людини, що страждають від цукрового діабету. Причиною виникнення є зміни в судинах та нервах що проявляються:

  • пекучим болем у ногах, переважно в стані спокою або у нічний час;
  • онімінням;
  • відчуттям «повзання мурашок»;
  • появою ороговілої шкіри в зонах підвищеного тиску. 

Під час хвороби порушується постачання тканин киснем, їх живлення, мікроциркуляція  крові. Відбуваються процеси уражень судин та артерій, нервових закінчень. Часто хворі не відчувають що пошкодили ногу. Шкіра стає сухою, втрачає еластичність, тому виникають різноманітні  гіперкератози (потовщення зовнішнього рогового шару шкіри). Мозолі утворюються швидше, ніж у здорових людей. Тріщини та потертості допомагають інфекціям безперешкодно потрапити в організм хворого.

У результаті порушення чутливості відбувається травматизація ступнів, розвиток дефектів та гангрени, аж до ампутації.  Ампутація кінцівки — це не тільки ускладнення, яке може стати причиною інвалідності діабетика, але, іноді, єдиний вихід, що може порятувати життя пацієнта.
 
Як відомо, будь-які рани у діабетиків загоюються набагато довше, ніж у інших людей.  З маленької ранки може утворитись трофічна виразка — одне з небезпечних ускладнень. З початком розвитку хвороби, кожного діабетика  попереджають про потребу в посиленні уваги в особистій гігієні та спеціальному догляді за ногами. Коли пацієнт тривалий час ігнорує прояви ознак захворюваності, це стає передумовою важких станів, які можуть передувати або загрожувати ампутації кінцівок. Самолікування чи тривале лікування за порадою фармацевтів передує ускладненню перебігу захворювання та веде до втрати часу, який використано не на користь пацієнта і служить додатковою фінансовою втратою, яка не сприяє полегшенню перебігу захворювання. Тому важливо, у разі виявлення певних ознак чи проявів захворювання, вчасно звернутися до кваліфікованого фахівця. Адже при цукровому діабеті виникають додаткові ризики і фактори, при яких хвороба не проходить без наслідків для здоров’я пацієнта.

Важлива співпраця лікаря-хірурга не тільки з пацієнтом, а й з його сім’єю для запобігання утворення виразок діабетичної стопи та її інфекційних ускладнень. Профілактичні заходи включають щоденні огляди, добір відповідного (часто спеціального) взуття, ретельний догляд за шкірою і нігтями, корекцію ходи та деформацій.

Профілактика утворення діабетичної стопи та догляд

Регулярні огляди. Стопу пацієнта потрібно оглядати щоденно. Якщо хворому важко це зробити самостійно з певних причин, наприклад, важко зігнутися чи зігнути кінцівки, то для оглядів використовують дзеркало. Пацієнта треба націлити на особливу уважність при огляді та, у разі виявлення подряпин, лишаїв, вогнищ почервоніння, набряку, мозолів та ділянок мацерації, потрібно негайно, не зволікаючи, звернутися до лікаря. 

Догляд за шкірою і нігтями. Особливу увагу потрібно звернути на ретельний щодений догляд за стопою та нігтями. Необхідно  приймати ванни або душ з теплою водою. Важливо уникати застосування гарячої води. При нейропатії вона може бути причиною опіків. Якщо у пацієнта нейропатія уражає кисті рук, температуру води перевіряють рукою його рідні. Можна загортати стопу в рушник, намочений теплою водою. Після того, як шкіру висушили рушником, її змазують (включно пальці і міжпальцеві проміжки) вазеліном або подібним засобом. Але слід стежити щоб мазь не потрапляла на відкриті рани. Зайву мазь ретельно видаляють (особливо з міжпальцевих проміжків), оскільки вона може спричинити мацерацію шкіри.
Метою є утримання шкіри м’якою та еластичною, але не жирною, тоді вона добре витримує тиск і дію сил зсуву при ходьбі. Згрубілу шкіру потрібно обробляти пемзою.

Нігті слід регулярно підпилювати прямо, щоб не вростали куточки (для лікування врослого нігтя також звертайтесь до хірурга). Для вкорочення довжини не рекомендовано використовувати ножниці, щоб не спричинити додаткової травми.

Вибір шкарпеток. Важливим є правильний вибір шкарпеток. Вони не повинні порушувати циркуляцію крові та венозний відтік,  тому бажано, щоб гумки не перетискали кінцівки у відповідних місцях. Колір також має значення! Віддавати перевагу варто світлим тонам, адже на них легко побачити сліди виділень з міхурів, ділянок мацерації та пошкоджень. Після вдягання тканина не повинна утворювати складок чи заломлень. Взуття і шкарпетки треба щодня оглядати до і після носіння для виявлення сторонніх предметів: камінців, піску, пасом текстилю, зайвих ниток тощо.

Взуття та корекція ходи. Пропозиція відповідного взуття для хворих при діабетичній стопі може включати як якісні тенісні чи прогулянкові туфлі, так і ортопедичні пристрої для ходьби. Такі індивідуально виготовлені вироби досить дорогі, але їх вартість набагато менша, ніж вартість хірургічного лікування виразок при діабетичній стопі.
Хворим з діабетичною нейропатією протипоказано носити взуття на високих підборах, вузьке взуття або з гнучкою підошвою та без шнурівок (типу мокасинів). Суха шкіра й атрофія підшкірних жирових подушок у хворих при цукровому діабеті вимагають наявності спеціальних подушечок усередині взуття. Нове взуття потрібно взувати не довше ніж на кілька хвилин протягом дня, збільшуючи тривалість періоду носіння щоденно з адаптацією 2-3 тижні. При цьому ортопедичне взуття часто вимагає підгонки спеціалістом за індивідуальними показами пацієнта.

Взуття повинно бути зручним для носіння і сприяти здоровому станові стопи. При виборі взуття слід врахувати такі вимоги:

  • широкий просторий носок,
  • гнучкі устілки, які можна виймати та змінювати,
  • форма повинна відповідати формі стопи.

Найкраще зупинити вибір на взутті, виготовленому із шкіри або матеріалу з аналогічними властивостями, підошва якого має амортизувати удари та матеріал забезпечує ліпшу природну вентиляцію.

Щодо форми та моделі, то перевагу треба віддати взуттю із шнурівками, але не рекомендовано обирати босоніжки без задників. У босоніжках ремінці мають охоплювати ногу на рівні кісточок так, щоб стопа не ковзала до переду.
Допомогти скоригувати порушення ходи можуть спеціальні устілки, клини, пластикові ортози на стопу, гомілково-стопний суглоб і гомілку. Обидві стопи треба вимірювати в положенні стоячи, бажано в кінці дня. Як правило, одна стопа трохи більша за іншу і розмір потрібно обирати саме по ній. Слід врахувати усі виміри: довжину, ширину та висоту при яких стопа буде відчувати себе комфортно. Між кінцем найдовшого пальця і носком, на ширину пальця, повинен бути зазор.

Для унеможливлення виникнення  захворювання діабетичної стопи або cиндрому діабетичної стопи керуйтеся словами Піфагора: «Будь сам собі другом» та залишайтеся здоровими!

Автор статті: Володимир Васильович Кафтан, хірург.

Дата публікації 16.03.2021

Наші контакти

Корпус 1

Ми знаходимося за адресою:
м.Івано-Франківськ,
вул.В.Чорновола, 48

Телефони для попереднього запису та уточнень;
+38 (095) 00 38 453
+38 (097) 41 13 133

Пн.-Пт.: 08:00-20:00
Сб.: 09:00-15:00
Нд.: вихідний

Наші контакти

Корпус 2

Ми знаходимося за адресою:
м.Івано-Франківськ,
вул.В.Чорновола, 23

Телефони для попереднього запису та уточнень;
+38 (095) 00 38 452

Пн.-Пт.: 08:00-20:00
Сб.: 09:00-15:00
Нд.: вихідний

google-map-img